На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…
Це слова з вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти”. Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.
29 січня 2020 року в Україні відзначатиметься 102-річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. 
До Дня пам’яті героїв Крут в ЦПТО № 1 м. Харкова оформлена тематична полиця «На Аскольдовій могилі – український цвіт…», учні підготували реферати, мультимедійні презентації, а також мали змогу подивитися відеофільм про юнаків, які в січні 1918 року віддали найдорожче – своє життя, захищаючи незалежність України. “Dulce et decorum est pro patria mori!” (Солодко і гарно вмерти за Вітчизну). Саме з цього вислову латинською мовою розпочав свою промову Михайло Грушевський на похоронах учасників бою під Крутами у Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року.
Під час провезення тіл біля будинку Центральної Ради відбулось зняття із цього будинку російської символіки. Про це заявив Грушевський, перетворивши подію на своєрідний ритуал.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її.
Вічна слава героям Крут!
