Нещодавно, 7 травня 2026 року, представник Центру професійно-технічної освіти №1 м. Харкова Зорицький Юрій Станіславович взяв участь у поїздці делегації від профтехосвіти Харківської області на Полтавщину. Протягом усього візиту делегацію супроводжували дві представниці обласного департаменту освіти і науки Харківської області — їхня увага й підтримка стали важливою частиною цього насиченого професійного турне. Маршрут охопив місто Кременчук та місто Решетилівку — три заклади профтехосвіти, кожен з яких залишив незабутні враження.
Вище професійне училище №7 м. Кременчука
ВПУ №7 має потужну навчально-виробничу базу: 35 навчальних кабінетів, 8 лабораторій, 13 навчально-виробничих майстерень, 120 одиниць металорізального обладнання — і все це для підготовки понад 850 учнів за 24 робітничими професіями. Ще у 1994 році при училищі спільно з німецькими фахівцями було відкрито модельний центр професійної підготовки для машинобудівної промисловості. Майстерні та лабораторії оснащені сучасним обладнанням; у всіх класах — комп’ютерна техніка з ліцензованим програмним забезпеченням. Заклад має обладнані укриття на 1500 місць, які дозволяють не переривати навчальний процес навіть у найскладніші дні.
Найпотужнішим враженням від цього закладу став Музей російсько-української війни. 73 випускники ВПУ №7 поклали своє життя на захист України — і кожен з них увічнений тут. Музей вражає не лише своєю емоційністю, а й багатством матеріальних експонатів: збиті російські дрони, ракети, снаряди, зброя, одяг як наших захисників, так і ворогів. Це місце пам’яті, яке болить і викликає гордість водночас.
Окремо запам’ятався директор закладу — Несен Микола Григорович. Заходячи до майстерні чи класу, він вітався з учнями словами, якими вітаються наші військові. Це — не жест, це стиль керівництва і виховання.
Профорієнтаційний хаб ВПУ №7 працює у власному режимі: будь-який школяр може прийти і протягом дня ознайомитися з тренажерами за кожною з професій. Дні відкритих дверей у закладі — щосуботи та щонеділі: школярі оглядають класи, лабораторії та майстерні, занурюючись у справжню атмосферу виробничого навчання. Училище заробляє кошти, надаючи послуги населенню у сфері своїх профілів, що дозволяє підтримувати матеріальну базу на стабільно високому рівні.
Директор Несен Микола Григорович ділився секретами успіху з натхненням — і в кожному слові відчувалася справжня відданість справі. Рецепт простий і водночас потребує щоденної праці: тісне співпробітництво з промисловими підприємствами міста, партнерство з Міністерством освіти та обласним департаментом освіти, постійне стажування педагогів. Результат говорить сам за себе: за випускниками ВПУ №7 вишиковується черга роботодавців — такі фахівці на ринку праці справді на вагу золота.
Регіональний центр професійно-технічної освіти №1 м. Кременчука
Регіональний центр ПТО №1 м. Кременчука є провідним багатопрофільним закладом, який здійснює підготовку кваліфікованих, конкурентоспроможних робітників за 37 професіями, а також проводить підвищення кваліфікації та перепідготовку незайнятого населення. Заклад має у своєму складі навчальні корпуси, виробничі майстерні, гуртожиток, спортивні зали, бібліотеку, їдальню та медичний кабінет. Усі класи оснащені сучасною комп’ютерною технікою з ліцензованим програмним забезпеченням, а обладнані укриття забезпечують безперервність навчального процесу в умовах воєнного часу.
Про обід у цьому закладі можна говорити окремо і довго — враження важко передати словами. Рівень кулінарної майстерності учнів та їхніх наставників гідний справжнього люксового ресторану: витончена подача, делікатні смаки, бездоганний сервіс. Тут не готують «для галочки» — тут готують так, як навчають жити у професії. Заклад надає кулінарні послуги населенню, і це одночасно є джерелом додаткових коштів та живим середовищем для практики.
У 2023 році на базі РЦ ПТО №1 створено «Кулінарний хаб» — сучасний освітній простір для підготовки кухарів та агентів змін у системі шкільного харчування. Заклад активно розвиває міжнародне партнерство — зокрема, бере участь у міжнародному проєкті PENTAGEN. Профорієнтаційний хаб працює у власному режимі, приймаючи школярів протягом п’яти робочих днів на тиждень: кожен охочий може провести цілий день, ознайомившись із тренажерами за різними спеціальностями.
Директор центру Крутько Валентина Петрівна розповідала про заклад із невичерпним ентузіазмом —вона могла б робити це годинами, і жодне слово не здавалося б зайвим. Секрети успіху, якими вона щедро поділилася: активна взаємодія з підприємствами міста, міжнародними організаціями, Міністерством освіти та обласним департаментом. Роботодавці добре знають випускників цього центру і попит на них не зменшується — ось найкращий показник якості підготовки.
Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І.Г. Боровенського
Місто Решетилівка зустріло делегацію з особливою полтавською теплотою. Аграрний ліцей вражає не лише своїм профілем, а й масштабом сучасної матеріальної бази. Техніка тут — польська, голландська та китайська: провідні світові виробники сільськогосподарського та технологічного обладнання. Окрасою закладу є навчальний сад із сучасною автоматизованою системою поливу — живий приклад того, як аграрні технології майбутнього вже сьогодні стають частиною освітнього процесу. Усі класи, як і в інших закладах, обладнані сучасною комп’ютерною технікою з ліцензованим програмним забезпеченням, є обладнані укриття. Ліцей надає послуги населенню у сфері агровиробництва та суміжних напрямків — це і практика для учнів, і реальний дохід закладу.
Гастрономічний сюрприз від господарів — шпундра, стародавня полтавська страва з буряку та м’яса, яку тут відродили і готують за традиційним рецептом. А на солодке — фірмові великі пряники з назвою закладу та дивовижною фруктовою начинкою всередині. Ці смаки — не просто частування: це живий зв’язок з полтавською культурою та ідентичністю, яку заклад береже і передає учням.
Профорієнтаційний хаб ліцею працює з відвідувачами у власному режимі, а Дні відкритих дверей проводяться наприкінці кожного навчального року: школярі мають змогу оглянути класи, лабораторії та майстерні, відчути атмосферу закладу зсередини. Директор Спільна Ніла Петрівна ділилася досвідом із незгасним ентузіазмом — партнерство з виробниками та постачальниками, співпраця з обласним департаментом і Міністерством освіти, безперервне підвищення кваліфікації педагогів. Роботодавці високо цінують випускників цього ліцею.
Наша делегація поверталася додому втомленою, але щасливою — переповненою враженнями, ідеями і теплом полтавської гостинності. Три різних заклади, три різних профілі — але одна спільна риса: керівники, які живуть своєю справою, педагоги найвищого рівня кваліфікації та учні, яким є чим пишатися. Цей досвід — безцінний ресурс для розвитку профтехосвіти Харківщини. Адже навіть під час війни — а може, саме тому — освіта не зупиняється. Вона рухається вперед.
