Понеділок, 27 жовтня — день, що зігріває серця українців.
Саме у День української писемності та мови колектив Центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова долучився до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності — події, що стала символом любові до рідного слова, гідності й єдності українців у всьому світі.
Попри те, що сьогодні навчання в нашому закладі проходить дистанційно, і не всі викладачі, учні та майстри виробничого навчання можуть одночасно перебувати в стінах рідного Центру, усі ми були разом — перед екранами комп’ютерів, телефонів, радіоприймачів, у домівках, у сховищах, у кожному куточку нашого незламного Харкова.
Навіть у складних умовах сьогодення, коли над містом лунають тривоги, а світло стає цінністю, мова залишається тим, що нас об’єднує, підтримує й надихає.
Кожен, хто долучився до диктанту — незалежно від місця, віку чи ролі в закладі — писав не просто текст, а рядки українського серця.
Ми писали диктант із вірою та гордістю, з відчуттям приналежності до великої родини — до України, яка говорить і думає українською.
Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це душа народу, його пам’ять, його майбутнє.
